наглядітися
НАГЛЯДІ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док.
Багато, досхочу надивитися на кого-, що-небудь.
З рук наробитись, з ніг находитись, з очей наглядітись (Номис);
Хороші квіточки по садкам: не наглядишся, не нарадуєшся, дивлячись на них (Г. Квітка-Основ'яненко);
– І якого тільки дива Між людьми я наглядівсь! (І. Франко);
Відразу поставила Вікторів портрет на комоду. Обперла об дзеркало і – наглядітися не могла (Олекса Ізарський).
Словник української мови (СУМ-20)