наглядітися
НАГЛЯДІ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. Багато, досхочу подивитися; надивитися.
З рук наробитись, з ніг находитись, з очей наглядітись (Номис, 1864, № 4560);
— І якого тільки дива Між людьми я наглядівсь! (Фр., X, 1954, 235).
Словник української мови (СУМ-11)