нагнивання
НАГНИВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. нагнива́ти.
При розтирання відмороженої шкіри може відбуватися інфікування й нагнивання ран (із журн.);
// Запалення якогось органа, при якому утворюється і виділяється гній.
Сучасне оперативне втручання виліковує хворих із бронхоектазіями, природженими кістами, нагниваннями легень (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)