нагнивати

НАГНИВА́ТИ, а́є, недок., НАГНИ́ТИ, иє́, док., розм.

1. Загниватися, нагноюватися.

Чим сильніше нагниває рана, тим частіше слід робити перев'язки однак не більше 2–3 разів на день (з навч. літ.);

Якщо вогнепальна рана нагниває, то застосовують вторинні шви (з навч. літ.);

Після введення вакцини утворюється невелике ущільнення, яке може нагнивати і поступово, після загоєння, утворюється рубчик (із журн.);

* Образно. Вчорашня розмова нарешті прорвала ту рану, що так довго нагнивала взаємними образами та болем (із журн.).

2. Згнивати в якій-небудь кількості.

Через безперервні осінні дощі нагнило багато картоплі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. нагнивати — нагнива́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нагнивати — -ає, недок., нагнити, -иє, док., розм. 1》 Загниватися, нагноюватися. 2》 Згнивати в якій-небудь кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагнивати — ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док.  Словник синонімів української мови
4. нагнивати — НАГНИВА́ТИ, а́є, недок., НАГНИ́ТИ, иє́, док., розм. 1. Загниватися, нагноюватися. 2. Згнивати в якій-небудь кількості.  Словник української мови в 11 томах