нагноювати
НАГНО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГНОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док.
1. що. Викликати нагнивання чого-небудь, доводити до гниття.
Щоб не нагноїти рану, довелося повторно продезинфікувати пошкодженого пальця (з газ.).
2. Забруднювати гноєм.
В дворі коло хати сіна натрушено, коні нагноїли (Панас Мирний);
* Образно. [Проня:] Добрі родичі, що не знаю, як і одкадитися [відчепитися]! Нагноїть у хаті, розговори [розмови] заведе такі! (М. Старицький).
3. що, розм. Те саме, що угно́ювати.
Дбайливість китайців про їх землю не закінчується на тому, що вони різними вмілими способами нагноюють її (із журн.);
Треба поле нагноїти.
4. чого. Гноїти в якій-небудь кількості.
Через несприятливі погодні умови цього року дехто з фермерів нагноїв чимало картоплі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)