нагноювати

НАГНО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГНОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., перех.

1. Викликати нагнивання чого-небудь, доводити до гниття.

Нагноювати рану.

2. Занехаювати що-небудь: забруднювати гноєм.

[Проня:] Добрі родичі, що не знаю, як і віднадитися! Нагноїть у хаті, розговори заведе такі! (Стар., Вибр., 1959, 603);

В дворі коло хати сіна натрушено, коні нагноїли (Мирний, III, 1954, 303).

3. розм. Те саме, що угно́ювати.

Треба поле нагноїти.

4. Гноїти в якій-небудь кількості.

Нагноїти багато картоплі.

Значення в інших словниках

1. нагноювати — нагно́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нагноювати — -юю, -юєш, недок., нагноїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Викликати нагнивання чого-небудь, доводити до гниття. 2》 Занехаювати що-небудь; забруднювати гноєм. 3》 розм. Те саме, що угноювати. 4》 Гноїти в якій-небудь кількості. Нагноїти багато картоплі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагноювати — НАГНО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГНОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док. 1. що. Викликати нагнивання чого-небудь, доводити до гниття. Щоб не нагноїти рану, довелося повторно продезинфікувати пошкодженого пальця (з газ.). 2. Забруднювати гноєм.  Словник української мови у 20 томах
4. нагноювати — ЯТРИ́ТИСЯ (зазнавати подразнення, запалення; не загоюватися), РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, ТРОЮ́ДИТИСЯ розм.; ГНОЇ́ТИСЯ, МО́КНУТИ розм. (виділяючи гній); НАГНИВА́ТИСЯ, НАГНО́ЮВАТИ, НАГНО́ЮВАТИСЯ, НАГНИВА́ТИ розм. (набираючись гноєм). — Док.  Словник синонімів української мови