наготовлювати
НАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і НАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш і НАГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. нагото́влять; док., що, чого.
1. Готувати, запасати щось у якій-небудь кількості.
Для того, щоб висадити дерева, лісоводи у великій кількості наготовляють гілки-живці завдовжки 3–4 метри (з наук.-попул. літ.);
Оксана окинула поглядом напівтемний вагон, ще раз подивилась у вікно і головою притулилася до торби з харчами, яку так щедро наготувала мати (М. Шаповал);
Спасибі Вам іза те, що Ви для мене наготовили: присилайте швидше (М. Коцюбинський);
// Завчасно підготовляти що-небудь для вжитку.
Він помився холодною водою, що вже давно наготувала мати (В. Гжицький);
Катря ще звечора усе наготовила убрання (Марко Вовчок);
Старша дружка вже наготовила і кетяг червоної калини – подати батькам вранці (Ю. Смолич).
2. Куховарячи, готувати багато їжі, питва.
Там, дома її дожидають, Наготовляють обід, полумиски весело миють (М. Зеров);
І вона [бабуся Одарка] заявила, що наготує їм чаю й вечерю (В. Підмогильний);
Вибачайте на сей час: не ждали, да сьогодні усе й поїли, що вчора для вас наготовили (Ганна Барвінок);
// Влаштувати яке-небудь свято, готуючи різні страви.
Грицько з Палажкою вернулись надвечір додому і наготували обжинки ще кращі від косарського бенкету (Ганна Барвінок);
Гетьман запросив князя з послами до себе на обід, у двір до бурмистра Колодія. Там міщане [міщани] наготовили бучний бенкет Брюховецькому з старшиною (П. Куліш).
3. Заздалегідь приводити все необхідне в порядок, до стану готовності, придатності його для використання, здійснення, вживання і т. ін.
– Ой, Марку ж мій, Марку, не дрімай зо мною, Наготуй шабельку та й воюй зо мною (П. Чубинський);
Кіхана ж про всякий випадок вимастив і свого карабіна, наготував патронів і вийшов пройтися (Ю. Яновський);
Наготовивши рушниці, Йдуть на поле два стрільці, Йдуть туди, де є лисиці, Де вигулюють зайці (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)