наготовлюватися
НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАГОТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся і НАГОТО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. нагото́вляться; док.
1. Готувати, запасати щось у якій-небудь кількості.
2. тільки док., до чого, з інфін. і без дод. Привести себе до стану цілковитої готовності до чого-небудь.
Воронцов дістав аркуш паперу, самописну ручку і наготувався писати (О. Гончар);
За стогами під горою Запалили [мисливці] цигарки. Наготовились до “бою” І позводили курки (В. Земляк);
Юхим сплигнув із сходів і підбіг до огорожі. Тут біля воріт за стовпом став і, звівши рушницю, наготовивсь (А. Головко);
Схвильований Юрко і собі ж було наготовився йти за Ільком-побратимом (П. Козланюк);
// Наміритися, вирішити зробити що-небудь.
Переговори повстанців .. скінчилися, Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич);
Схвильований Юрко і собі ж було наготовився йти за Ільком-побратимом (П. Козланюк).
3. тільки недок. Пас. до нагото́влювати, наготовля́ти.
Словник української мови (СУМ-20)