награтися
НАГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Багато, досхочу погратися.
Чи вони [дівчата] сплять, чи що? Але і досі не виходять, а там, гляди, і вечір, а там і піст скінчається. Коли ж ми награємось? (Г. Квітка-Основ'яненко);
В [дитячому] садочку сміх та галас, гуляє дітвора. Набігались, награлись, – обідати пора (Н. Забіла);
* Образно. Зривав [вітер] з дерева останній лист і котив його по землі, аж доки, награвшись, не жбурляв під тин (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)