награтися
НАГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Багато, досхочу погратися.
Ягнятко більше не озвалось… На світі нажилось, награлось… Затихло… спить… (Гл., Вибр., 1951, 61);
В [дитячому] садочку сміх та галас, гуляє дітвора. Набігались, награлись, — обідати пора (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 64);
*Образно. Зривав [вітер] з дерева останній лист і котив його по землі, аж доки, награвшись, не жбурляв під тин (Кочура, Зол. грамота, 1960, 338).
Словник української мови (СУМ-11)