нагромаджувач
НАГРОМА́ДЖУВАЧ, а, ч.
1. Той, хто накопичує майно, гроші і т. ін.
В комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” створено образ глитая, нагромаджувача земельної власності, який мріє добути сто тисяч фальшивих грошей (з наук. літ.).
2. Те, що може нагромаджувати (у 3 знач.), збирати, накопичувати що-небудь.
Трави – чудовий природний азотно-бактеріальний нагромаджувач (з наук.-попул. літ.);
Надпровідники можна успішно застосовувати в електричних двигунах і генераторах, трансформаторах і перетворювачах, індуктивних нагромаджувачах енергії (з наук. літ.);
При виробництві кальцинованої соди у відходи йде так звана дистилярна рідина, котра акумулюється у нагромаджувачі, що не фільтрується (з газ.).
3. інформ. Пристрій або носій, призначений для зберігання даних з можливістю їх подальшого зчитування.
Збільшується місткість зовнішніх нагромаджувачів так, щоб можна було ввести в них знання у відповідній галузі, які людство назбирало за весь період свого розвитку (з наук.-попул. літ.);
До мікро-ЕОМ можна підключити і нагромаджувач на гнучких магнітних дисках (з наук. літ.);
Нагромаджувач на дискетах.
Словник української мови (СУМ-20)