нагрубіянити
НАГРУБІЯ́НИТИ, ню, ниш, док.
Те саме, що нагруби́ти.
– Як ходили ви з візитом до попечительки – нічого такого не траплялось тоді?.. Не нагрубіянили ви їй?.. (С. Васильченко);
– Нагрубіянив хтось кондукторці – Борис уже захищає її. Причепився до дівчини хуліган – Борис уже лізе битися з ним (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)