нагрянути
НАГРЯ́НУТИ, ну, неш, док.
1. Несподівано, раптово з'явитися.
Євген Вікторович, справді, здивувався. Навіть ладу в кімнаті не встиг навести, як вони [група друзів] буквально нагрянули (Іван Ле);
Вони в молодечій наївності своїй і не припускали того, що колись несподіваним гостем може нагрянути поліція (М. Стельмах);
// Напасти.
Можна було зараз на той ліс нагрянути, вночі їх голими руками взяти (С. Скляренко);
[Диктор:] Вранці на .. села, в яких діяла “Партизанська іскра”, нагрянули карательні загони окупантів (О. Гончар).
2. З великою силою або зненацька розпочатися.
А коли нагрянула війна – чашу лиха випив він сповна (І. Гончаренко).
Словник української мови (СУМ-20)