нагудіти
НАГУДІ́ТИ, НАГУСТИ́, уду́, уде́ш, док., розм.
1. Довго, надокучливо погусти.
2. що, зі сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь.
– Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)