нагудіти

НАГУДІ́ТИ і НАГУСТИ́, уду́, уде́ш, док.. розм.

1. неперех. Довго, надокучливо погусти.

2. перех., із. сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь.

— Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули (Вас., І, 1959, 100).

Значення в інших словниках

1. нагудіти — нагуді́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нагудіти — і нагусти, -уду, -удеш, док., розм. 1》 неперех. Довго, надокучливо погусти. 2》 перех., із сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагудіти — НАГУДІ́ТИ, НАГУСТИ́, уду́, уде́ш, док., розм. 1. Довго, надокучливо погусти. 2. що, зі сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь. – Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах