нагрішити

НАГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. Наробити гріхів, провинитися.

[Горпина:] І цур йому! Нагрішила повнісіньку хату, хоч зараз іди… та й сповідайся (Н.-Лев., II, 1956, 480);

[Орися:] То я маю весь вік покутувати за те, що ви.. нагрішили? (Фр., IX, 1952, 76).

Значення в інших словниках

1. нагрішити — нагріши́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нагрішити — -шу, -шиш, док., розм. Наробити гріхів, провинитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагрішити — НАГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. Наробити багато гріхів, провинитися. Хоч я й нагрішу за цілий тиждень, зате ж одмолюсь, як прийде свята неділенька (І. Нечуй-Левицький); – З ким нагрішила? Свята та божа! Нагрішила вже? Нагрішила? Кажи! – Ще ні...  Словник української мови у 20 томах
4. нагрішити — ПРОВИНИ́ТИСЯ (зробити комусь прикрість, шкоду, бути винним перед кимсь), ЗАВИНИ́ТИ, ПРОВИНИ́ТИ розм., ЗВИНИ́ТИСЯ розм., ПРОШПЕ́ТИТИСЯ розм., ПРОГРІШИ́ТИСЯ розм., ПРОГРІШИ́ТИ розм., НАГРІШИ́ТИ розм., ПРОШТРА́ФИТИСЯ розм., ПРОШКО́ДИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. нагрішити — Нагріши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Нагрѣшить. Нагрішили та й покаємся. Стор.  Словник української мови Грінченка