1. Словник української мови в 11 томах

нагудіти

НАГУДІ́ТИ і НАГУСТИ́, уду́, уде́ш, док.. розм.

1. неперех. Довго, надокучливо погусти.

2. перех., із. сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь.

— Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули (Вас., І, 1959, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагудіти — нагуді́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагудіти — і нагусти, -уду, -удеш, док., розм. 1》 неперех. Довго, надокучливо погусти. 2》 перех., із сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагудіти — НАГУДІ́ТИ, НАГУСТИ́, уду́, уде́ш, док., розм. 1. Довго, надокучливо погусти. 2. що, зі сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь. – Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах