нагудіти
нагуді́ти
і нагусти, -уду, -удеш, док., розм.
1》 неперех. Довго, надокучливо погусти.
2》 перех., із сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагудіти — нагуді́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- нагудіти — НАГУДІ́ТИ, НАГУСТИ́, уду́, уде́ш, док., розм. 1. Довго, надокучливо погусти. 2. що, зі сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь. – Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- нагудіти — НАГУДІ́ТИ і НАГУСТИ́, уду́, уде́ш, док.. розм. 1. неперех. Довго, надокучливо погусти. 2. перех., із. сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого-небудь. — Ідіть собі, йдіть! Іще мало голову нагули (Вас., І, 1959, 100). Словник української мови в 11 томах