нагідний
НА́ГІДНИЙ, а, е, діал.
Зручний, підходящий для здійснення, виконання чого-небудь (про час, випадок і под).
Настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив (Сл. Б. Грінченка);
Вирішили [старші] – днів з скілька передержать Мишка потайки в будинку; далі .. улучити нагідний момент і всією бурсою прохати Параску Калістратовну прийняти хлопця до гурту (С. Васильченко);
Ні Сашко, ні Сергій не забувають, що на Землі їм не вдасться по-чемпіонському пострибати, от і стрибають кожної нагідної хвилини (М. Білкун).
Словник української мови (СУМ-20)