нагір'я

НАГІ́Р'Я, я, с.

Гірська територія, для якої характерне поєднання плоскогір'їв з гірськими хребтами.

Сонце впало за далекі нагір'я, і в долині Бруконвіла відразу посутеніло (В. Малик);

Ластівко, крилята підведиі мене до світку розбуди. Я ж тобі з підгір'я і нагір'я принесу джерельної води (М. Сингаївський);

З того боку нагір'я дуже круто обривається в долину, аж не йметься віри, що цю стіну здвигнула природа (Ю. Мушкетик);

Галявина здавалася зеленим заповідником серед бурого вигорілого нагір'я (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. нагір'я — нагі́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нагір'я — див. Земля  Словник синонімів Вусика
3. нагір'я — -я, с. Гірська територія, для якої є характерним поєднання плоскогір'їв із гірськими хребтами.  Великий тлумачний словник сучасної мови