надалі
НАДА́ЛІ, присл.
На майбутній час; потім, далі.
Хотілось би похазяйнувати і надалі дещо заробити (Сл. Б. Грінченка);
І вас – Споборники святої волі – Із тьми, із смрада і з неволі Царям і людям на показ На світ вас виведу надалі Рядами довгими в кайданах... (Т. Шевченко);
Князь і цього дня, і надалі більше не зачіпав болючої теми, дракон відчув себе вільніше й виявився приємним співрозмовником (Ю. Винничук);
// також із спол. і. На продовження розпочатого; далі (у 3 знач.).
Гюлле для ока й надалі була замкнена у своїй кімнаті (Олесь Досвітній);
Марат Нилович охоче консультував хлопців, радив, що і як робити, дозволив і надалі працювати у майстерні (Ю. Збанацький);
Нічого з того, про що я мріяв, що планував, здійснити наразі не вдається. Хоч розірвися! Невже так буде й надалі? (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)