надалі
НАДА́ЛІ, присл. У майбутньому; на майбутній час.
І вас — Споборники святої волі — Із тьми, із смрада і з неволі Царям і людям на показ На світ вас виведу надалі Рядами довгими в кайданах… (Шевч., II, 1953, 282);
Гюлле для ока й надалі була замкнена у своїй кімнаті (Досв., Гюлле, 1961, 90);
Марат Нилович охоче консультував хлопців, радив, що і як робити, дозволив і надалі працювати у майстерні (Збан., Курил. о-ви, 1963, 217).
Словник української мови (СУМ-11)