надвисокий

НАДВИСО́КИЙ, а, е, спец.

Який значно перевищує звичайний ступінь чого-небудь (якості, якого-небудь стану і т. ін.).

Проблема міцності й надійності металів особливо гостро постала в наш час надвисоких швидкостей, температур і тисків (з наук.-попул. літ.);

Нейтронні зірки-пульсари оточені густим щитом розпеченої плазми, яка сприяє виникненню і випроміненню на величезні відстані космічних променів надвисоких енергій (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. надвисокий — надвисо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надвисокий — -а, -е, спец. Який значно перевищує звичайний ступінь якої-небудь якості, якого-небудь стану і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надвисокий — НАДВИСО́КИЙ, а, е, спец. Який значно перевищує звичайний ступінь якої-небудь якості, якого-небудь стану і т. ін. Фізики досліджують стан матерії, стиснутої до надвисоких тисків...  Словник української мови в 11 томах