надвишок
НА́ДВИШОК, шку, ч., розм.
Те саме, що на́дмір 2.
– Якби вона була хлопцем, – почав наново лікар, – були б з неї і вийшли люди. А так жінка .. що почне жінка з надвишком розуму при горшках і мисці? (О. Кобилянська);
Він почував у собі надвишок сили і не міг лишатися довго на однім місці. Йому з'явилась потреба багато ходити (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)