надгнилий

НАДГНИ́ЛИЙ, а, е.

Який трохи надгнив.

Спіткнулася [Ольга] об щось тверде – підняла: торішня кислиця, що під листям перезимувала, кисла і терпка, трохи надгнила (Я. Качура);

Пізнавши ту недугу, маестро заявив пацієнтовим родичам, що треба вийняти з ноги надгнилу кістку, тоді хворий міг би одужати (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. надгнилий — надгни́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надгнилий — -а, -е. Який трохи надгнив.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надгнилий — НАДГНИ́ЛИЙ, а, е. Який трохи надгнив. Спіткнулася [Ольга] об щось тверде — підняла: торішня кислиця, що під листям перезимувала, кисла і терпка, трохи надгнила (Кач., II, 1958, 72).  Словник української мови в 11 томах
4. надгнилий — Надгни́лий, -а, -е Надгнившій. Желех.  Словник української мови Грінченка