наддовгий
НАДДО́ВГИЙ, а, е.
1. Довший від звичайного.
Наддовгі колонки ґрунту дозволять судити про історію тваринного світу морів (з наук.-попул. літ.);
У наш час Всесвіт “звучить” у всіх діапазонах електромагнітного спектра – від гамма-випромінювання до наддовгих радіохвиль (з наук.-попул. літ.).
2. лінгв. Стос. до голосних, дифтонгів або складів, подовжених з певною метою.
Наддовгий звук.
Словник української мови (СУМ-20)