наддовгий
НАДДО́ВГИЙ, а, е.
1. Довший від звичайного.
Наддовгі колонки грунту дозволять судити про історію тваринного світу морів (Наука.., 4, 1963, 40).
2. лінгв. Стос. до голосних, дифтонгів або складів, подовжених з певною метою.
Наддовгий звук.
Словник української мови (СУМ-11)