надзвонитися

НАДЗВОНИ́ТИСЯ, дзвоню́ся, дзво́нишся, док., розм.

Багато, довго, до втоми дзвонити.

Цей музика-дзвонар так бувало надзвониться, що й уві сні завжди вчувались йому дзвони (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. надзвонитися — надзвони́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надзвонитися — Надзвони́тися, -нюся, -нишся гл. Назвониться.  Словник української мови Грінченка