надзвонитися
НАДЗВОНИ́ТИСЯ, дзвоню́ся, дзво́нишся, док., розм.
Багато, довго, до втоми дзвонити.
Цей музика-дзвонар так бувало надзвониться, що й уві сні завжди вчувались йому дзвони (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надзвонитися — надзвони́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- надзвонитися — Надзвони́тися, -нюся, -нишся гл. Назвониться. Словник української мови Грінченка