надзвонювати
НАДЗВО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм.
Багато, довго або час від часу дзвонити.
Поклав [Широков] трубку. – Зайнято, – крізь зціплені зуби вимовив він. – Звичайно, з усього міста надзвонюють... (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надзвонювати — надзво́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови