надзвонюватися

НАДЗВО́НЮВАТИСЯ, юється, недок.

Потроху або час від часу дзвонити.

– А хто там вигукується? – голосно питаюся в діброви і поглядом обнишпорюю ухлісок. – Це я, Михайлику! Гов!.. – Ти, може, лісова Мавка? – Ні, я дівчинка з лісу, – сріблом надзвонюється знайомий голос (М. Стельмах).