надзвуковий
НАДЗВУКОВИ́Й, а, е, спец.
Який перевищує швидкість поширення звуку.
Важкий двомоторний бомбардувальник минулої війни, незграбний і повільний, коли рівняти до сучасних надзвукових швидкостей, по розлогій спіралі неквапливо поліз у гору (В. Собко);
// Здатний розвивати таку швидкість.
Розбіг надзвукового літака з його величезною енергоозброєністю відбувається в дуже короткий період (з наук.-попул. літ.);
Низько проносяться над учасниками параду надзвукові реактивні машини – винищувачі, винищувачі-бомбардувальники (з газ.);
// Який має в своєму розпорядженні машини з такою швидкістю.
Авіація стала надзвуковою, ракетоносною, всепогодною (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)