надзір
НАДЗІ́Р, надзо́ру, ч., діал.
Нагляд.
– Тут [у селі] у нас надзір дуже острий (І. Франко);
– Я тебе не віддам з-під свого надзору так легко, як думаєш. Будь ти собі і який повнолітній мужчина (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)