надзір
НАДЗІ́Р, надзо́ру, ч., діал. Нагляд.
— Тут [у селі] у нас надзір дуже острий (Фр., II, 1950, 153);
— Я тебе не віддам з-під свого надзору так легко, як думаєш. Будь ти собі і який повнолітній мужчина (Коб., III, 1956. 33).
Словник української мови (СУМ-11)