1. Словник української мови в 11 томах

надзір

НАДЗІ́Р, надзо́ру, ч., діал. Нагляд.

— Тут [у селі] у нас надзір дуже острий (Фр., II, 1950, 153);

— Я тебе не віддам з-під свого надзору так легко, як думаєш. Будь ти собі і який повнолітній мужчина (Коб., III, 1956. 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надзір — надзі́р іменник чоловічого роду, істота нагляд діал. Орфографічний словник української мови
  2. надзір — Надзі́р. Нагляд. [Громада] має право надзору над торгами, особливо над тим, чи міра і вага справедливі, вона має надзирати над всім, що належить до здоровля (См. Українська літературна мова на Буковині
  3. надзір — надзору, ч., діал. Нагляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надзір — Нагляд, догляд, див. надзирати Словник чужослів Павло Штепа
  5. надзір — НАДЗІ́Р, надзо́ру, ч., діал. Нагляд. – Тут [у селі] у нас надзір дуже острий (І. Франко); – Я тебе не віддам з-під свого надзору так легко, як думаєш. Будь ти собі і який повнолітній мужчина (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах