надкушений

НАДКУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надку́сити.

Він опустив руку, поклав ще ніким не надкушену картоплину (із журн.);

// у знач. прикм.

Перед ним стояла недокінчена вечеря: картопля з гуляшем і надкушеним огірком (Ірина Вільде);

Калинка .. відібрав надкушену пайку (А. Дімаров).

Значення в інших словниках

1. надкушений — надку́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надкушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надкусити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надкушений — Надку́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. надкушений — НАДКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надкуси́ти; // у знач. прикм. Перед ним стояла недокінчена вечеря: картопля з гуляшем і надкушеним огірком (Віль-де. Сестри.., 1958, 290).  Словник української мови в 11 томах