надкісниця
НАДКІ́СНИЦЯ, і, ж., анат.
Щільна, білувата, волокниста оболонка із сполучної тканини, яка покриває зовнішню поверхню кісток у людей та хребетних тварин.
Внутрішньом'язові ін'єкції роблять у м'яз стегна, при цьому голку направляють трохи навскіс, щоб не пошкодити надкісницю (з навч. літ.);
Дуже неприємна (але зустрічається вона рідко) травма – запалення надкісниці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)