надлишок
НАДЛИ́ШОК, шку, ч.
1. Кількість чого-небудь, що виходить за межі потреб, перевищує їх.
Страшним лихом польського довоєнного села був надлишок робочої сили (з наук. літ.);
// Зайва кількість чого-небудь.
Завдяки землеробству і скотарству, люди рідше переходили з місця на місце, вони почали будувати постійні житла, відкладати надлишки продуктів про запас (з навч. літ.);
Надлишок амінокислот [в організмі] перетворюється у вуглеводи (з наук. літ.).
2. перен. Дуже велика міра, ступінь чого-небудь.
Надлишок сміливості.
Словник української мови (СУМ-20)