надломлений

НАДЛО́МЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до надломи́ти.

Вітерець дихнув, і жовта комишина, надломлена на самій середині, так жалібно, так сумно заспівала (Дніпрова Чайка);

Стояли вони коло воріт – батько й син. Один сивий, згорблений важкою працею, як дуб, надломлений грозою, другий високий, чорнявий (П. Колесник);

Бідою надломлена мати Не жартом у ліжко злягла (Л. Первомайський).

2. у знач. прикм. Який має форму чогось перегнутого, заломленого.

Тонкі надломлені брови надавали їй вигляду чимось гостро враженої людини (Я. Гримайло);

Люди, що входили в замок, привернули Лесину увагу. Було в них щось знайоме, раніше бачене. Надломлені сутулі постаті, важка хода (М. Олійник).

3. у знач. прикм. Охриплий, із зміненим тембром.

Постукав у чорні, оббиті цератою двері кабінету. – Заходьте, – відповів надломлений голос (В. Логвиненко).

Значення в інших словниках

1. надломлений — надло́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надломлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до надломити. 2》 у знач. прикм.Який має форму чогось перегнутого, заломленого. 3》 у знач. прикм. Охриплий, зі зміненим тембром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надломлений — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. надломлений — Надло́млений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. надломлений — НАДЛО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до надло́мити. Вітерець дихнув, і жовта комишина, надломлена на самій середині, так жалібно, так сумно заспівала (Дн. Чайка, Тв., 1960, 187); Стояли вони коло воріт — батько й син.  Словник української мови в 11 томах