Словник української мови у 20 томах

надломлюватися

НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. надло́мляться; док.

1. Не зовсім, не до кінця відломлюватися.

На пшеницях іржасті захворювання дуже поширені і завдають посівам значної шкоди. Уражене листя швидко відмирає, а стебла надломлюються і полягають (з наук. літ.);

* Образно. Руки його надломлюються в ліктях, і обважніле тіло незручно, через ліве плече, падає на спину (П. Колесник).

2. перен. Виснажуватися, втрачати душевні, фізичні сили.

Мар'яна, надломлюючись в бігу, впала біля хреста, вхопилась за одежу дитини, витягла її [з кринички] і притулила до себе (М. Стельмах);

В недолях сила надломилась (Я. Щоголів).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. надломлюватися — надло́млюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надломлюватися — -юється, недок., надломитися, -ломиться; мн. надломляться; док. 1》 Не зовсім, не до кінця відломлюватися. 2》 перен. Виснажуватися, втрачаючи душевні й фізичні сили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надломлюватися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. надломлюватися — НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. надло́мляться; док. 1. Не зовсім, не до кінця відломлюватися. На пшеницях іржасті захворювання дуже поширені і завдають посівам значної шкоди.  Словник української мови в 11 томах