надпорювати
НАДПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАДПОРО́ТИ, порю́, по́реш, док., що.
Небагато, трохи розпорювати;
// надпорото, безос. пред.
– Надпорото підкладку приставного коміра, і на бортовці [на бортівці] зеленою ниткою нашито цифру двадцять п'ять (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)