надпоручник

НАДПОРУ́ЧНИК, а, ч., рідко.

Старший поручник.

Того дня по обіді надпоручник Лукаш уперше побачив чесне і щире обличчя бравого вояка Швейка (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).