надраєний
НАДРА́ЄНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до надра́їти.
Зненацька в мені прокинулась та їжакувата неприязнь, з якою я того травневого дня дивився на його перехрещену надраєними портупеями спину (Н. Тихий);
Голиков одразу побачив незнайомця з торбиною і другого, в надраєних чоботях. Вони сиділи в офіцерських кітелях без погонів у компанії, яка зібралася за двома зсунутими столиками (Б. Камов).
Словник української мови (СУМ-20)