надраєний
НАДРА́ЄНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до надра́їти.
Повновиде обличчя його сяяло, як добре надраєна мідна каструля (Ткач, Моряки, 1948, 52).
Словник української мови (СУМ-11)НАДРА́ЄНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до надра́їти.
Повновиде обличчя його сяяло, як добре надраєна мідна каструля (Ткач, Моряки, 1948, 52).
Словник української мови (СУМ-11)