надрив

НАДРИ́В, у, ч.

1. Надірване місце.

Надрив на конверті.

2. перен. Надмірне фізичне напруження, зусилля.

Робота [на гідростанції] не дуже тяжка, скоріше вона легка. В основному це керування машинами. Так звані різноробочі теж працюють без надриву (О. Довженко);

Він важко дихав, кашляв з надривом (П. Автомонов);

// Розпачливість, неприродність, хворобливість у виявленні якого-небудь почуття.

– Не любить він мене, – промовила Зінька з якимсь надривом, і очі її раптом наповнились слізьми (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. надрив — надри́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. надрив — п. (у праці) перенапруження, надмір зусиль; (душевний) надсада.  Словник синонімів Караванського
3. надрив — -у, ч. 1》 Надірване місце. Надрив на конверті. || Часткове порушення неперервності м'яких тканин при закритих пошкодженнях. 2》 перен. Надмірне фізичне напруження, зусилля. || Неприродність, хворобливість у виявленні якого-небудь почуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надрив — НАДРИ́В (різке пониження душевних і фізичних сил унаслідок якогось переживання, потрясіння; надмірна, хвороблива різкість у вияві якого-небудь почуття, душевного стану), НАДЛО́М (НАДЛА́М). Душевний надрив; "Стійте, стійте!...  Словник синонімів української мови
5. надрив — НАДРИ́В, у, ч. 1. Надірване місце. Надрив на конверті; 2. перен: Надмірне фізичне напруження, зусилля. Робота [на гідростанції] не дуже тяжка, скоріше вона легка. В основному це керування машинами. Так звані різноробочі теж працюють без надриву (Довж.  Словник української мови в 11 томах