надріччя

НАДРІ́ЧЧЯ, я, с.

Місцевість біля річки, над річкою.

Вітер промчав, улігся, і надріччя взялося сивиною: підіймався туман (Григір Тютюнник);

Теплий вересень гнав надріччям легкі туманці (з газ.).

Значення в інших словниках

1. надріччя — надрі́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. надріччя — -я, с. Місцевість біля річки, на березі річки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надріччя — Надрі́ччя, -ччя, -ччю, -ччям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. надріччя — НАДРІ́ЧЧЯ, я, с. Місцевість біля річки, на березі річки. Теплий вересень гнав надріччям легкі туманці (Рад. Укр., 15.XI 1962, 2).  Словник української мови в 11 томах