1. Словник української мови у 20 томах

надріччя

НАДРІ́ЧЧЯ, я, с.

Місцевість біля річки, над річкою.

Вітер промчав, улігся, і надріччя взялося сивиною: підіймався туман (Григір Тютюнник);

Теплий вересень гнав надріччям легкі туманці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надріччя — надрі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надріччя — -я, с. Місцевість біля річки, на березі річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надріччя — Надрі́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. надріччя — НАДРІ́ЧЧЯ, я, с. Місцевість біля річки, на березі річки. Теплий вересень гнав надріччям легкі туманці (Рад. Укр., 15.XI 1962, 2). Словник української мови в 11 томах