1. Словник української мови у 20 томах

надрічний

НАДРІ́ЧНИЙ, а, е.

Те саме, що надрічкови́й.

Хлопець крихітку здригнувся, коли його обвіяв надрічний вітерець (І. Франко);

Крізь марево міського пилу виткнувся одинокий димар, блиснула поруч золота баня, і надрічний вітрець жбурнув ще якісь невиразні відгомони далекого міста (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надрічний — надрі́чний прикметник надрічни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надрічний — -а, -е. Те саме, що надрічковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надрічний — НАДРІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що надрічко́вий. Хлопець крихітку здригнувся, коли його обвіяв надрічний вітерець (Фр., III, 1950, 11); Крізь марево міського пилу виткнувся одинокий димар, блиснула поруч золота баня... Словник української мови в 11 томах