надсаджувати

НАДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., що, розм.

Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін.

Запалі груди ще дужче западали; сухий і болізний [болісний] кашель надсаджував їх (Панас Мирний);

Вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачалаголос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. надсаджувати — надса́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. надсаджувати — -ую, -уєш, недок., надсадити, -саджу, -садиш, док., перех., розм. Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Надсаджувати сили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надсаджувати — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови
4. надсаджувати — НАДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех., розм. Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Запалі груди ще дужче западали; сухий і болізний кашель надсаджував їх (Мирний, І, 1954, 50).  Словник української мови в 11 томах