надсадно
НАДСА́ДНО.
Присл. до надса́дний.
Маковейчик хотів сам себе ошукати і ще деякий час надсадно кричав у трубку, лаючи свого напарника, що сидів десь на НП (О. Гончар);
За чорними шибками хлюпотів дощ, якось тужно, надсадно шуміли на вітрі мокрі, обважнілі сосни (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)